Керамічна робота · 2026
Чашка-конячка
«Чашка-конячка» — керамічна робота Слави Романенка, створена як новорічний подарунок мамі до року Коня. Форма чашки поєднана з образом коня, а її ручка перетворена на вигнутий хвіст.
| Автор | Слава Романенко |
| Рік | 2026 |
| Матеріал | Обпалена глина |
| Розміри | 10,5 × 16 × 7,5 см висота × ширина × глибина |
Подарунок, у якому зберігся родинний спогад
Про роботу
Слава задумав «Чашку-конячку» як подарунок мамі на Новий рік. Образ коня був для нього не випадковим: у дитинстві Слава разом зі старшим братом Глєбом часто катався верхи. Ці поїздки залишили теплі спогади й вплинули на його особливе ставлення до коней.
Основний об’єм роботи є чашкою, але водночас читається як тулуб коня. Голова, чотири ноги, грива, сідло та хвіст утворюють цілісний образ, у якому функціональна форма поєднується з ручним ліпленням і виразними деталями.
Спочатку Слава не планував робити сідло. Під час роботи він вирішив додати його, тому що сам звик їздити верхи саме в сідлі. Завдяки цьому конячка пов’язана не лише із загальним образом тварини, а й із власним досвідом Слави.
Історія створення
Роботу було виліплено у 2025 році, а завершено після випалів на початку 2026-го.
Пластичне рішення
Хвіст, що став ручкою
Ручка чашки мала одночасно бути хвостом конячки. Якби весь хвіст повторював довгу дугу ручки, він виглядав би непропорційним. Слава знайшов інше рішення: сформував вигнуту ручку, а пасма хвоста опустив приблизно до її середини. Так хвіст зберіг природний вигляд і водночас став частиною конструкції чашки.
Чашка, силует коня та ручка-хвіст
Ракурси
Фотографії з різних боків показують, як округлий об’єм чашки переходить у голову, ноги та хвіст конячки. Бічні ракурси відкривають рельєфне сідло, вигляд спереду — форму голови, а задній ракурс — поєднання хвоста з ручкою.
Отвір чашки, голова, сідло та хвіст
Деталі
Великі плани дають змогу роздивитися ручне опрацювання поверхні: пасма гриви й хвоста, риси голови, рельєф сідла та стремена. Після молочення й повторного випалу глина зберегла природну фактуру та набула теплого відтінку.
Круговий огляд форми
Відеоогляд
На відео «Чашка-конячка» повільно обертається, тому можна послідовно роздивитися форму чашки, голову й ноги конячки, рельєфне сідло, отвір посудини та ручку, поєднану з хвостом.
Від задуму подарунка до завершального випалу
Про створення
Робота поєднала особистий задум, дитячі спогади, пошук конструкції ручки та керамічну техніку з молоченням і повторним випалом.
01
Навчальний контекст
Робота, створена на заняттях
Слава виліпив чашку у 2025 році на заняттях гуртка «Кераміка та гончарство» в Київському Палаці дітей та юнацтва під керівництвом Юлії Копилової.
02
Особистий задум
Подарунок мамі та спогади про коней
Чашку задумано як новорічний подарунок мамі до року Коня. Образ виріс із дитячих спогадів Слави: разом зі старшим братом Глєбом він часто катався верхи, і любов до коней збереглася як частина родинної історії.
03
Пошук форми
Сідло та хвіст-ручка
Спочатку Слава не планував додавати сідло, але змінив задум, згадавши власні поїздки верхи. Іншим завданням стала ручка: довгий хвіст виглядав би непропорційно, тому Слава опустив рельєфні пасма хвоста лише до середини дуги ручки.
04
Завершення роботи
Випали довелося чекати
Через тривалі відключення електроенергії, пов’язані з війною в Україні, піч у гуртку певний час не працювала. Тому роботу, виліплену у 2025 році, вдалося випалити лише на початку 2026-го. Після першого випалу провели молочення, а потім роботу випалили повторно. Мама отримала подарунок уже після Нового року.